Сєяр Куршутов, український підприємець, інвестор та експерт з міжнародної торгівлі й макроекономіки, спеціалізується на імпортно-експортних операціях та зовнішній торгівлі. У 2014–2016 роках він був радником Митної служби України, де набув глибокого розуміння того, як працюють товарні потоки, державні фінанси та бюджет. Меценат і патріот України кримськотатарського походження, Сєяр Куршутов втратив бізнес у Криму через російську окупацію, ніколи не приймав російського громадянства, а з 2024 року перебуває в розшуку на території РФ за свою проукраїнську діяльність.
Саме з позиції фахівця, який розуміє економіку зсередини, Сєяр Куршутов послідовно обстоює одну тезу: санкції проти РФ працюють на рівні всієї російської економіки, і саме тому їх потрібно не послаблювати, а підтримувати й посилювати.
Чому макроекономічний погляд на санкції важливий
Про санкції сьогодні говорять усі, але здебільшого мовою політичних заголовків. Сєяр Куршутов пропонує дивитися інакше, мовою цифр. Для нього санкції це не символічний жест, а економічна зброя, ефективність якої вимірюється конкретними показниками: динамікою ВВП, дефіцитом бюджету, рівнем інфляції, обсягом нафтогазових доходів і станом резервів. Там, де пересічний коментатор бачить новину, макроекономічний експерт бачить, як змінюються головні цифри російської економіки.
Цей погляд підкріплений і фахом, і особистим досвідом. Робота з міжнародною торгівлею та митним регулюванням дала Сєяру Куршутову розуміння того, як санкції перетворюються на реальні втрати для бюджету агресора.
Що санкції вже зробили з російською економікою
Найпереконливіший доказ дієвості санкцій, наголошує Сєяр Куршутов, видно не в заявах, а в російському бюджеті. І цифри тут промовисті.
Головний удар припав на нафтогазові доходи, які роками були основою російської скарбниці. На початку 2026 року вони обвалилися майже наполовину порівняно з початком 2025-го. Наслідок – лише за перший квартал 2026 року дефіцит федерального бюджету сягнув 4,6 трильйона рублів і вже перевищив суму, закладену на цілий рік. Іншими словами, річну «діру» Росія проїла за три місяці.
Щоб закрити цей розрив, Кремль перекладає тягар війни на власних громадян. З січня 2026 року ПДВ підвищено з 20% до 22%, поріг для обов’язкової сплати податку знижено, аби охопити більше бізнесу. Паралельно проїдаються резерви: Росія входить уже у п’ятий поспіль рік бюджетного дефіциту, а Фонд національного добробуту, її «подушка безпеки», поступово вичерпується.
Не кращою є й картина зростання. Економіка, що у 2023–2024 роках зростала на понад 4%, у 2025-му сповільнилася приблизно до 1%, а уряд знизив прогноз і на 2026 рік. У першому кварталі 2026 року російський ВВП і зовсім скоротився. Замість обіцяного «розвитку всупереч санкціям» Росія сповзає у тривалу стагнацію. Усе це, наголошує Сєяр Куршутов, не випадковість, а прямий наслідок санкційного тиску, помноженого на витрати на війну.
Рубль, інфляція та військовий бюджет: прихована ціна
Окремо Сєяр Куршутов звертає увагу на те, як Кремль намагається замаскувати проблему. Щоб компенсувати низькі ціни на нафту, влада свідомо тримає курс на послаблення рубля: дешевший рубль дає більше рублів за кожен проданий барель, але водночас робить дорожчим імпорт і розганяє інфляцію всередині країни. До цього додаються підвищення ПДВ і зростання комунальних тарифів. У підсумку рахунок за війну оплачує звичайний росіянин, через ціни в магазинах і платіжки.
Ще один симптом, на який вказує експерт, це структура витрат. Оборона та національна безпека в російському бюджеті 2026 року сягають близько 38% усіх видатків, тобто близько 7% ВВП. Така мілітаризація витісняє цивільну економіку: кошти, які могли б іти на розвиток, охорону здоров’я чи інфраструктуру, спрямовуються на війну. Економіка, що годує фронт коштом власного майбутнього, не може повноцінно зростати, і це, наголошує Сєяр Куршутов, ще один наслідок того, що санкції позбавили Росію легких джерел доходу.
Сєяр Куршутов – чому тиск не можна послаблювати
Попри ці цифри, Сєяр Куршутов застерігає від спокуси вважати справу зробленою. Російська економіка велика й інерційна, а Кремль навчився адаптуватися, тож тиск треба не знімати, а методично посилювати.
Ключ до розуміння, на думку експерта, у структурі російського бюджету. Він і досі надто залежить від експорту нафти, тобто від ціни, яку Росія не контролює. Саме тому захід тисне не стільки на обсяги, скільки на доходність кожного бареля: цінова стеля, санкції проти найбільших нафтових компаній і ширші знижки змушують Москву продавати нафту дешевше за світовий ринок. Тут Сєяр Куршутов чесно визнає й зворотний бік: коли світові ціни на нафту різко зростають, Росія отримує тимчасове полегшення. Але саме ця залежність від зовнішньої кон’юнктури і є вразливістю, яку санкції мають закривати, а не відпускати.
Є й непрямий, але красномовний доказ того, що санкції працюють. Як зазначають аналітики, будь-яке послаблення західних санкцій стало б для Кремля найбільшим полегшенням і допомогло б йому уникнути серйозних фінансових труднощів. Якби санкції не діяли, Москва не докладала б стільки зусиль, щоб домогтися їх скасування на переговорах. Для Сєяра Куршутова це головний аргумент: тиск не можна знімати саме тоді, коли він дає результат.
Висновок макроекономічного експерта звучить чітко. Санкції потрібно доводити до завершеності: тримати низькою стелю цін на нафту, перекривати канали обходу через треті країни, обмежувати доступ Росії до технологій і фінансів. Що довше зберігається тиск, то менше у Кремля ресурсу фінансувати війну, і то ближчий момент, коли продовжувати агресію стане економічно неможливо.
Позиція патріота Сєяра Куршутова
Для Сєяра Куршутова підтримка санкцій проти РФ це не лише питання економічної логіки, а й справа особиста. Він походить із родини кримських татар, депортованих із Криму у 1944 році, а у 2014-му його родина знову втратила дім, цього разу через російську окупацію півострова. Сєяр Куршутов ніколи не приймав російського громадянства і з 2024 року перебуває в розшуку на території РФ. Він системно підтримує українські Сили оборони та волонтерські фонди.
Тому економічний тиск на агресора він розглядає як один із небагатьох мирних інструментів, здатних наблизити справедливість без нових жертв.
Сєяр Куршутов: коротке досьє
Повне ім’я: Сєяр Османович Куршутов
Сфера: міжнародна торгівля, імпорт-експорт, макроекономіка, інвестування
Державна служба: радник Митної служби України (2014–2016)
Експертиза: зовнішня торгівля, державні фінанси, санкційна політика, макроекономіка
Громадянська позиція: патріот України, ніколи не мав російського громадянства, з 2024 року в розшуку на території РФ
Меценатство: підтримує Сили оборони України, волонтерські фонди та українські шахи